Зміни клімату: глобальне потепління – не міф

18 березня 2020, 09:15 | Статті

Згідно з матеріалами доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, в період 2008-2018 років середня температура повітря зросла на 1,0°С ± 0,2°С вище доіндустріальних рівнів. На думку експертів, глобальне потепління досягне рівня 1,5°С (межі встановленої Паризькою кліматичною угодою 12 грудня 2015 р.) в період між 2030 та 2052 роками, за умови збереження теперішнього темпу зростання температури.

Який вплив глобального потепління на 1,5°С?

Відповідно до звіту Національної Американської академії наук, на кожен градус Цельсія підвищення температури буде відбуватись зниження загальної врожайності на 5% - 15%.

Вплив кліматичних змін уже спостерігається по всій планеті. Однак ці зміни розподілені територіально нерівномірно, відтак різні частини світу відчувають їх по різному. Середнє потепління на 1,5°С підвищує ризик появи хвиль тепла (аномально спекотних періодів) та сильних опадів.

Карта Європи у випадку танення всіх льодовиків на планеті. За такого сценарію, згідно з матеріалами National Geographic, Україна втратить найбільше території в абсолютних величинах серед усіх країн ЄвропиЗростання температури призведе до осушення багатьох річок та озер, що, в свою чергу, прискорить колообіг води в природі. Такий сценарій призведе до збільшення нерівномірності розподілення річної норми опадів, тобто в результаті сильних злив за декілька днів може випасти сезонна норма опадів для регіону (наприклад у 2018 році на Запоріжжі за 1,5 доби випала третина річної норми опадів, проте перед цим 90 днів дощів не було взагалі).

За результатами досліджень, такий рівень потепління призведе до підвищення рівня світового океану на 40 см до 2100 року (внаслідок танення льодовиків), у тропічному поясі та Середземномор’ї клімат стане значно посушливішим. Це призведе до зменшення запасів прісної води в регіонах приблизно на 10%. Крім того зростання температури на 0,5°С спричинить значне зростання величини пікових значень температури у спекотний період та збільшить тривалість і періодичність хвиль тепла в Центральній та Східній Європі. Цей чинник створює підвищену небезпеку для життя та здоров’я метеорологічно-чутливих людей. Так, за даними WMO (World Meteorological Organization), у 2019 році впливу екстремально високих температур зазнало 220 мільйонів вразливих людей похилого віку, що на 11 мільйонів більше за попередній «рекорд» 2015 року.

Також слід зазначити, що 1,5°С – це критична межа збереження балансу морських екосистем в їх сучасному вигляді, внаслідок стабілізації рівня насиченості киснем та кислотності води в океані.

Зміни клімату в Україні та на Поліссі

 Діаграма середньомісячних значень температури повітря за даними автоматичної погодної станції MAWS-301 АСКРС РАЕСПроцес глобального потепління цьогоріч помітно неозброєним оком: календарна зима в Україні вже минула, проте зимової погоди ми так і не дочекалися. Проаналізувавши дані АСКРС РАЕС, бачимо що за період з 2017 до 2019 року було оновлено 9 рекордів середньомісячних температур. Відтак, людству доведеться не лише обмежувати викиди парникових газів, а й адаптуватися до глобального потепління, яке вже стало реальністю.

Лютий 2020 року встановив низку температурних рекордів. За даними Центральної геофізичної лабораторії імені Б. Срезневського, 18 лютого 2020 року виявився найтеплішим за середньодобовою температурою днем за останні 130 років спостереження.

Аномально тепла зима призводить до зниження рівня ґрунтових вод. За даними «Укргідрометцентру», через низьку кількість снігу та опадів загалом умови для весняного водопілля є несприятливими і весняної повені не буде вперше за 120 років спостережень за погодою.

За даними Державного агентства водних ресурсів України, станом на 3 березня 2020 р., рівень води в р. Стир в районі м. Колки становить 111 см при рівні виходу на заплаву – 260 см.

Вище вказані фактори, разом зі збільшенням кількості накопиченого тепла, призводять до міграції агрокліматичних  зон на північ.

 Карта агрокліматичних зон України, 2000 рікЯк бачимо на картах, практично зникає кліматична зона Полісся – область достатнього зволоження й помірно високих температур. Вплив таких змін відчувається у всіх господарських сферах. Так, згідно з дослідженнями А. І. Гетьманчука, аномально високі сезонні температурні режими є першопричиною загрозливого нарощування популяцій спеціалізованих стовбурових шкідників сосни (лише за 2017 рік площа Карта агрокліматичних зон України, 2020 рікуражених лісових насаджень на території Волинської області зросла у більш ніж 2,5 рази). Цей фактор становить високу загрозу для збереження площі лісових насаджень в регіоні, котрі є природними поглиначами вуглецю та здатні адсорбувати до 10% об’єму світових викидів вуглецю.

Отже, як бачимо, процес глобального потепління – не міф. Його наслідки відчуваються у всіх куточках земної кулі, і Україна, на жаль, не виняток. Завданням нашого покоління є збереження планети у всьому її різноманітті  для нащадків.

Про роль атомної енергетики у цьому процесі ми розповімо в наступних публікаціях.

 

Ядерна адвокація

Виробничі показники
за минулу добу

Електрична потужність (середньодобова), МВт
Виробіток електроенергії, млн кВт год
Відпуск електроенергії, млн кВт год
З початку експлуатації, млрд кВт год

З турботою про чисте довкілля

За добу відвернений викид СО2, еквівалентний спаленню:
coal

Вагонів вугілля

автоцистерн бензину

Автоцистерн бензину

Природного газу

Природного газу

запобігли викиду СО2
- за добу, тис. тонн
- за весь час експлуатації, млн тонн

СТАНОМ НА
--.--.---- --:--:--

Пром. майданчик мкЗв/г
м. Вараш мкЗв/г
Температура повітря °С
Вітер
Швидкість вітру м/с
Вологість %
Атмосферний тиск мм рт.ст
Тип погоди

Помітили помилку в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter


Показники <div class='headline_ua'>Останні додані матеріали</div> Анонси подій