Успішна соціальна політика – вектор розвитку Рівненської АЕС

19 жовтня 2018, 16:53 | Статті

Генеральний директор РАЕС Павло ПавлишинСоціальна політика Рівненської АЕС спрямована на зміцнення здоров’я, розкриття й розвиток творчих і спортивних захоплень атомників та їх родин. Саме тому, впродовж року за підтримки керівництва, профспілкових та громадських організацій на РАЕС реалізовується низка різноманітних проектів, спрямованих не лише на підтримку позитивного іміджу електростанції, популяризацію роботи в галузі, а й на всебічний розвиток персоналу та покращення процесів виробництва. Про все це та навіть більше розповів генеральний директор РАЕС Павло Павлишин.

– Павле Яремовичу, Рівненська АЕС найбільше підприємство регіону і безумовно є одним із найактивніших організаторів і реалізаторів соціальних проектів, особливо впродовж останніх років. Чим викликано таке прагнення, адже зрозуміло, що ці проекти не дають дивідендів у найближчий термін?

Наше підприємство – найбільше у Рівненській області, але ми повинні розуміти, що навіть малі є активними у соціальній діяльності. РАЕС – містоутворююче підприємство, на балансі якого знаходиться понад 80% об’єктів соціальної інфраструктури: Палац культури, інформаційний центр, майже усі спортивні споруди, басейн та інше – і в наших обов’язках розвивати цю сферу.

Сьогодні в країні активно розвиваються культурні та спортивно-масові заходи, учасниками яких можуть стати усі охочі, незважаючи на їх рівень підготовки. Минулого року виникла ідея зайнятися масовими видами спорту, аби залучити якомога більше людей, адже такі проекти об’єднують. Інший напрямок роботи – профорієнтаційний. Спільно зі школами ми реалізовуємо різні освітні проекти. На жаль, набір на наші спеціальності у профільних вишах є дуже низьким в країні. Конкурсу майже немає. Через 5-10 років може виникнути значний дефіцит кадрів. Тому ми вирішили більш скрупульозно зайнятися профорієнтаційною роботою зі школярами – залучати їх до різних проектів, щоб вони більше дізналися про наш колектив, нашу роботу, зацікавити їх у цьому питанні. І це не лише освітні, а й спортивно-масові заходи – все у комплексі.

– На Рівненській АЕС активно працює відокремлений підрозділ ГО «УкрЯТ». Наскільки значущою є роль цієї організації сьогодні і в майбутньому?

ВП ГО «УкрЯТ» в Рівненській області цьогоріч продемонстрував себе дуже позитивно. Я вдячний їм, адже з їхньою допомогою ми змогли реалізувати усі заплановані на цей рік проекти. Вони займають активну позицію, мають чимало ідей та залучають до своєї діяльності молодь, що нам необхідно. Окреме спасибі голові ВП ГО «УкрЯТ» в Рівненській області Дмитрію Галкіну, його заступнику Олександру Адамовичу та усім активістам організації. Реалізація їхніх ідей допоможе розвиватися нашому колективу та виробництву. Вважаю, що вони з’явилися вчасно, активно сприяють нашій соціальній роботі та, що у них ще все попереду, хоча вже й сьогодні є хороші результати, як на перший рік.

– Одним із масштабних спільних проектів РАЕС і ГО УкрЯТ є «Ядерна школа РАЕС», яка триває другий рік поспіль. Проект розширився, тепер ми залучаємо більше дітей із навчальних закладів міста та навіть із сусідніх районів. Чи не зашкодить така кількість учасників виробництву, адже цьогоріч збільшено й час їх перебування на станції?

Чим більше дітей прийде і побачить виробництво, тим краще. Жити поряд з АЕС, бачити її зі сторони це одне, а побувати на самому енерговелеті – це інше. Пригадую себе, коли, будучи студентом, побачив роботу реакторного цеху і був неймовірно вражений, при тому, що вже відучився чотири роки і добре знав все теоретично. Однак про масштаби, організацію проведення робіт можна дізнатись лише побувавши на підприємстві. Багато дає також спілкування з персоналом. Чим більше дітей у цьому віці побачить виробництво, тим краще. Вони стануть атомниками чи прихильниками атомної енергетики, або ж зрозуміють, що це не їхнє і оберуть для себе іншу професію. Взагалі вважаю, що це наш обов’язок, бо це робота на перспективу. Це робота з персоналом, адже згодом ці діти можуть стати нашими колегами.

– Ви вже згадали про те, що значно знизилось число охочих вступати до профільних вишів. «Ядерна школа РАЕС» є проектом профорієнтаційним. Однак, аналізуючи вступну кампанію минулого року, бачимо, що серед її випускників тільки невеликий відсоток вступив до профільних ВНЗ. Чи можна говорити, що це наші недопрацювання?

Насправді ми й не сподіваємось, що усі ці діти вступатимуть у профільні виші. Проект, в першу чергу, дає змогу визначитись із майбутньою професією. Якщо їх зацікавить виробництво, то вони навчатимуться відповідної спеціальності, а як ні, то вчитимуться іншій професії. Залучити усіх дітей до галузі не є нашою метою. Минулого року випускниками пілотного проекту стали більше 20 школярів і якщо чверть з них вступили до профільних ВНЗ – це вже дуже добре. Цьогоріч ми збільшили кількість учасників, врахували усі недопрацювання і це нормальний процес розвитку. Сподіваюсь, спрацюємо ще краще та більше дітей матимуть бажання навчатися професіям атомної галузі.

– Яким Ви бачите розвиток цього проекту в подальшому, яких результатів хотілося б досягнути?

Перш за все, хочеться, щоб проект мав продовження. Адже це цікаво не тільки дітям, але й нам. Спілкуючись з дітьми, наші працівники отримують новий досвід, так як школярі досить часто ставлять питання, на які іноді тяжко відповісти. Це дає поштовх розвиватися. Якщо проект вичерпає себе, то будемо працювати над новими ідеями, реалізовувати ініціативи в іншій формі.

– Продовжуючи тему профорієнтації. Чи не планується розширення роботи на аудиторію батьків, які відіграють далеко не останню роль у виборі подальшої професії їхніх дітей?

Коли ми починаємо працювати з дітьми, ми паралельно працюємо з батьками. Адже діти діляться своїми враженнями з рідними, доносять усю здобуту інформацію до сім’ї, розповідають про виробництво, відносини у колективі. Якщо говорити про бачення працювати напряму з батьками, то такого завдання ми собі не ставимо. Винятком є профтехучилище РАЕС, де регулярно ведеться така робота. Проте якщо буде потреба, то будемо обмірковувати. Батьки ж наразі залучаються до зустрічей із представниками університетів.

– Яким чином розвиватиметься наша співпраця із вишами надалі? Адже знаємо, що молоді працівники станції відвідують університети, зустрічаються із студентами – нашими потенційними працівниками.

Відверто кажучи, співпраця із університетами поки що не дуже добре налагоджена. Стипендії НАЕК «Енергоатом» отримує лише невелика кількість студентів – майбутніх працівників Рівненської АЕС.

Незабаром буде змінено структуру відділу кадрів. Сподіваюсь, що деякі кадрові зміни допоможуть працювати належним чином із вишами. Заступник генерального директора з персоналу Ігор Вітковський вже побував майже у всіх профільних університетах, налагодив зв’язки із керівниками кафедр. Гадаю, незабаром робота у цьому напрямку значно покращиться.

І, безумовно, ми підтримуємо прагнення молоді, яка хоче читати лекції, проводити семінари для студентів, розповідати про професію, Рівненську АЕС, наші соціальні проекти та атомну енергетику в цілому. Декілька таких лекцій вже пройшло, будемо підтримувати такі ініціативи.

– За останній рік Організація молоді РАЕС за кількістю проведених спортивних заходів стала лідером у галузі. Активності в якій сфері Ви хотіли б ще бачити?

Цьогоріч наша молодь була дуже завантаженою. Я взагалі дивуюсь, як вони з цим впорались. Сподіваюсь, що наступного року до цих проектів долучаться також працівники спортивного сектору і допомагатимуть молоді. Добре спрацювали плавці та тренери з боксу, однак робота їхнього керівництва була незадовільною. Насправді, усе на своїх плечах винесла молодь, профспілка, УкрЯТ. Для себе я зробив серйозні висновки.

Вже визначені дати усіх заходів на наступний рік. На міжнародній виставці ПЕК, яка пройде з 6 до 8 листопада у Києві, буде організовано інформаційну кампанію щодо наших майбутніх соціальних проектів. Крім того, ми розширюємо наші заходи і почнемо із напівмарафону. Такий вид спорту сьогодні активно розвивається в Україні як серед професійних бігунів, так і аматорів. Чим більше людей приїде до нашого міста енергетиків, тим краще. Сьогодні Вараш стає справжнім туристичним об’єктом. Можемо бачити це за результатами триатлону та велосотки, наскільки розширилась географія учасників – люди приїжджають майже з усіх куточків України. Також є ідея залучити до таких заходів дітей з інвалідністю, як волонтерів. Це дасть їм можливість реалізувати себе, відчути себе необхідними. Молодь повинна спілкуватися із такими дітьми. Це серйозний соціальний досвід. Будемо співпрацювати у цьому напрямку із міським центром реабілітації. Для такої роботи ми маємо усі засоби. Вважаю, це буде хороша ініціатива, яка принесе користь усім.

Звісно, маємо підготувати і щось із соціальних об’єктів. Так минулого року ми зробили каток, цього – поле для міні-футболу. Зараз обмірковуємо нові проекти, один з яких вже стартував – капітальний ремонт будівлі залу боксу, який плануємо завершити до травня 2019 року. Там у нас тренується велика кількість дітей, чудово організована робота із дорослими, нашими працівниками. Вони беруть участь у всіх наших спортивних заходах, тому необхідно створити комфортні умови для їхнього тренування. Крім того, вони показують хороші результати. Так, наприклад, працівник РАЕС Юрій Долганов став чемпіоном України з кікбоксингу.

– Президентом України вже підписано соціальний законопроект №3131. Як на Рівненській АЕС реалізується житлова програма? Чи визначено вже вартість квадратного метра квартир, списки їх майбутніх власників, а також умови надання житла для атомників в будинку 412/4 у мікрорайоні Ювілейний?

Так, вже визначена попередня вартість. У порівнянні з 2015 роком ціни на квартири впали – близько 10 тисяч гривень за метр квадратний. Офіційна оцінка буде відома наступного тижня. Нас очікує великий обсяг робіт щодо реалізації цього житла, адже процедура ця досить складна та тривала. Намагатимемось робити все, що в наших силах, аби родини працівників РАЕС отримали ці квартири до нового року. У числі власників – ліцензований та оперативний персонал, представники різних структурних підрозділів РАЕС.

– Яким чином надалі буде реалізовуватись житлова програма?

Ми будемо продовжувати видавати безвідсоткові кредити. Працюємо над тим, щоб законно надавати працівникам житло в оренду, можливо надавати компенсацію за найм житла. Такий досвід досить поширений у Європі та світі. На жаль, наше законодавство у цьому питанні не досконале, але ми продовжуватимемо шукати шляхи вирішення.

Закон №3131 дасть змогу не лише здати в експлуатацію будинок у мікрорайоні Ювілейний, а й можливість запланувати кошти в тариф для продовження будівництва будинків для працівників електростанції. У нас є проекти та земля. Крім того, квартири з фонду вторинного житла підуть на чергу.

РАЕС також реалізує різноманітні проекти як з молодими, так і старшими спеціалістами електростанції. Серед них: конкурси наукових доповідей, професійної майстерності, кращих плакатів чи проектів з культури безпеки. Чого ми очікуємо від такої роботи із персоналом?

Будь-які проекти, будь то культурні, соціальні чи виробничі – це однозначно розвиток персоналу у різних сферах. Це чудовий, позитивний досвід. Для прикладу, сьогодні фахівці кадрового резерву РАЕС подають власні проекти, які б вони хотіли реалізувати на підприємстві. Це не входить до їхніх посадових обов’язків, але це сприяє їхньому саморозвитку, робить життя більш цікавим, насиченим та успішним. Завдяки втіленню нових перспективних ідей, впровадженню різних новацій можливо розвивати виробництво та колектив, рухатись вперед.

Юлія КУЛАЄВА

СТАНОМ НА
--.--.---- --:--:--

Енергоблок №1 МВт
Енергоблок №2 МВт
Енергоблок №3 МВт
Енергоблок №4 МВт
Сумарне навантаження МВт
Пром. майданчик мкЗв/г
м. Вараш мкЗв/г
Температура повітря °С
Вітер
Швидкість вітру м/с
Вологість %
Атмосферний тиск мм рт.ст
Тип погоди

Помітили помилку в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter


Показники <div class='headline_ua'>Останні додані матеріали</div>