Понад 50 мільйонів на безпеку: на РАЕС нова система контролю

01 квітня 2019, 16:40 | Статті

Персоналом Рівненської АЕС реалізовано плановий захід Комплексної зведеної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України (КзПБ). Введено у дослідну експлуатацію систему дистанційного контролю зусиль в арматурних канатах системи попереднього напруження захисної оболонки (ЗО) енергоблоку №3 РАЕС. Система себе зарекомендувала успішно. Тож під час ППР 2019 року на енергоблоці №3 її буде введено у промислову експлуатацію.

 

Датчики системиОсновним завданням у минулому році для підприємства було продовження терміну експлуатації енергоблоку № 3, з яким колектив електростанції успішно впорався. Рівненська АЕС стала єдиною атомною станцією України, якій вдалося збільшити понадпроектний термін експлуатації енергоблоку-мільйонника на 20 років. Тож в рамках ПТЕ у межах планово-попереджувального ремонту (ППР) 2018 року виконано низку понадрегламентних робіт з реконструкції та модернізації, спрямованих на підвищення рівня безпеки енергоблоку. Зокрема, введено в експлуатацію систему дистанційного контролю зусиль (СДКЗ) в арматурних канатах (АК) системи попереднього напруження захисної оболонки (СПЗО) блока-мільйонника.

Розробником системи і відповідного програмного забезпечення до неї виступило одеське підприємство «Технічний науково-виробничий центр ТОМ». За словами начальника служби налагоджування та випробування устаткування (СНВУ) РАЕС ОлегОлег Жукова Жукова фінансування заходу здійснювалося коштом Енергоатома, та склало більше п’ятдесяти мільйонів гривень. Інформація, що видається даною системою, доступна для усіх фахівців Рівненської АЕС, які мають безпосередній доступ до інформаційної системи електростанції «Спрут».

 

Як коментує начальник відділу налагоджування та випробувань локалізуючих систем безпеки СНВУ Павло Бовгар, на енергоблоках мільйонниках міцність захисної оболонки забезпечується попередньо напруженими залізобетонними конструкціями. ЗО виконує функцію захисту систем та обладнання від зовнішніх впливів. Міцність конструкції гарантується розташованими взаємоперпендикулярно арматурними канатами. ЗО налічує 132 армоканати і кожен натягується на зусилля до 875 тонн. Всього захисна оболонка обтиснена зусиллям більше 115 тис. тонн.

 

Борис Нестерук контролює параметри системи на робочій станціїЗусилля натягу армоканата визначається за допомогою обумовленої СДКЗ. Це дозволяє виконувати об’єктивну оцінку напружено-деформованого стану ЗО, планувати терміни та зменшувати об’єми проведення в ППР контрольно-профілактичних робіт (КПР). КПР – це комплекс робіт з підтримання в працездатному стані СПЗО. КПР передбачено проведення періодичного технічного обслуговування, поточного ремонту та перевірки величини зусилля натягу армоканатів обумовленої системи.

 

Впровадження нової системи зумовлено потребою здійснення безперервного контролю достатності обтиснення залізобетонних конструкцій та оцінки рівня напружено-деформованого стану захисної оболонки реакторної установки енергоблоку № 3. Призначена система для безперервного дистанційного контролю автоматичного вимірювання – індикації та реєстрації величини зусиль натягу армоканатів; інформування  персоналу про необхідність їх натягу; для архівування інформації щодо показників виміряних зусиль натягу АК в період встановленого терміну.

 

«Павло БовгарВпровадження системи дистанційного контролю зусиль спрямовано на підвищення надійності захисної оболонки реакторної установки,  як фізичного бар’єру на шляху розповсюдження іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин у довкілля шляхом постійного контролю її напружено-деформованого стану в будь-який проміжок часу у всіх режимах експлуатації»,­ – зазначає Павло Бовгар.

 

На БЩУ енергоблоку №3 начальник зміни реакторного цеху за свою зміну контролює не одну сотню параметрів, зокрема й інформацію щодо зусиль в арматурних канатах обумовленої системи. Фахівець постійно аналізує показники зусиль, які не повинні виходити за встановлені межі.На БЩУ енергоблоку №3 начальник зміни РЦ контролює параметри системи

 

Борис Нестерук – провідний інженер, керівник групи будівельних конструкцій локалізуючих систем безпеки СНВУ каже, що в рамках впровадження системи облаштовано спеціальну робочу станцію, на яку виводяться покази з арматурних канатів.

 

«Інформація передається з датчиків первинних перетворювачів зусиль, які встановлені на гільзі армоканата. Дані фіксують аналогово-цифрові перетворювачі, які знаходиться у ввідних шафах, що знаходяться на перильному огородженні карнизу захисної оболонки реакторного відділення блоку №3. Далі сигнал передається на робочу станцію. Так інженери групи будівельних конструкцій локалізуючих систем безпеки СНВУ систематично фіксують усю інформацію. Призначена система передусім для інформування персоналу про поточний стан напруженості арматурних канатів, про усі можливі відхилення у показниках та для архівування й зберігання технічних даних на робочій станції», – зазначає спеціаліст.

За словами Павла Бовгара, в рамках КзПБ таку ж систему дистанційного контролю буде впроваджено цьогоріч і на енергоблоці №4 Рівненської АЕС.

 

Вікторія Шейкіна

Фото Надії Тимофєєнко

СТАНОМ НА
--.--.---- --:--:--

Енергоблок №1 МВт
Енергоблок №2 МВт
Енергоблок №3 МВт
Енергоблок №4 МВт
Сумарне навантаження МВт
Пром. майданчик мкЗв/г
м. Вараш мкЗв/г
Температура повітря °С
Вітер
Швидкість вітру м/с
Вологість %
Атмосферний тиск мм рт.ст
Тип погоди

Помітили помилку в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter



Показники <div class='headline_ua'>Останні додані матеріали</div> Анонси подій