Екологічні проекти

Проект ЄС по вапнуванню

У 2014 році на Поліссі стартував екологічний проект Єврокомісії «Розбудова сільськогосподарської діяльності за рахунок підтримки регіональних програм покращення ґрунтів і просвітницької діяльності серед населення» у рамках Програми «Підтримка політики національного розвитку України». На Рівненщині та Волині цей пілотний проект реалізується за участі місцевих громад та ВП «Рівненська АЕС».

Зона спостереження РАЕС охоплює весь Володимирецький район Рівненської області, частини Сарненського, Костопільського районів Рівненської області та більшу частину Маневицького району Волинської області.

За даними Рівненської філії ДУ «Держґрунтохорона» площа кислих ґрунтів в регіоні складає 212,6 тис. га (39,4%) від усієї обстеженої площі. Найбільші площі кислих ґрунтів у поліській зоні зосереджені у Володимирецькому – 79,8%, Рокитнівському – 75,8%, Дубровицькому – 76,2%, Сарненському – 72,4% районах. Родючість кислих ґрунтів вкрай низька, через це падає ефективність землеробства.

Одним з методів підвищення урожайності є вапнування кислих ґрунтів. Ефективним меліорантом може стати вапняний шлам, який утворюється на Рівненській АЕС від освітлення води р. Стир. Особливістю цього шламу (вапно змішане з річковим мулом) є те, що він може використовуватися, як високоефективний меліорант для розкислення кислих грунтів з корисними для рослин домішками мікроелементів. Висока ступінь дисперсності, що покращує розчинність та контакт з ґрунтом. Застосування вапняного шламу сприяє реальному підвищенню урожайності уже в перший рік використання. Періодичність основного вапнування складає 1 раз на 5-7 років, підтримуючого – 1 раз на 3-4 роки.

 Вапнування є довгодіючим агромеліоративним заходом, який докорінно поліпшує родючість кислих ґрунтів і тому підвищує врожайність та якість сільськогосподарської продукції. У зерні збільшується вміст білка і жиру, в продукції інших культур зростає також вміст зольних елементів, вітамінів, цукру та ін.

Особливо важливим є додавання вапна при використанні фізіологічно кислих добрив, таких як сірчанокислий амоній, аміачна селітра, калійні солі. Вапнуванням усувається кислотність ґрунту та підвищується стійкість рослин до хвороб, змінюється склад і кількість бур’янів на полях. Дуже важливе значення має вапнування і при внесенні органічних добрив та у прискоренні мінералізації поживних решток. Це пояснюється тим, що для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів, що розкладають органічні речовини гною та поживних решток, необхідна нейтральна реакція ґрунту.

Якщо вапно в ґрунти додають лише восени, після збору урожаю, то вапняк можна використовувати у будь-яку пору року. Ми не є першопрохідцями, адже практика використання вапняного шламу підприємств широко розповсюджена у світі у сільському господарстві та будівництві. Шлам є сировиною для рекультивації земель на територіях з порушеним рельєфом, а також використовується у будівництві в якості мінерального в’яжучого наповнювача для будівельних, асфальтно-бетонних сумішей. Використання вапняного шламу в якості меліоранта сільськогосподарських земель є екологічно безпечним методом утилізації відходів виробництва для Рівненської АЕС та йде на користь регіону.

До позитивних результатів вапнування слід віднести зниження забрудненості урожаю радіонуклідами 137 Cs  та 90 Sr в 1,5-2,5 рази.

Знаючи про корисні властивості вапняного шламу спільно з Рівненським інститутом агропромислового виробництва НААН України було розроблено технічні умови використання вапняного шламу РАЕС, а дослідженнями центральної лабораторії ПДРГП «Північ геологія» (м. Київ) та ДУ «Національний інститут гігієни та медичної екології імені М.О. Марзєєва НАМН України» (м. Київ) підтверджено відсутність в ньому радіоактивного забруднення та його не токсичність.

Для впровадження проекту потрібно щороку 10-15 тис. тонн вапняного шламу. На РАЕС вже накопичено близько 150 тисяч тонн вапняного шламу після попереднього очищення та пом’якшання води річки Стир. Шлам зберігається у спеціальних шламонакопичувачах, де триває його природне зневоднення.

Реалізація проекту триватиме впродовж 28 місяців починаючи з листопада 2014 року шляхом залучення науковців та фахівців до просвітницької діяльності серед населення територіальних громад, створення відповідних шкільних гуртків, проведення конкурсів науково-дослідних робіт щодо охорони родючості ґрунтів.

Активно підтримують проект директор Рівненської філії ДУ «Держґрунтохорони» Віктор Долженчук та начальник лабораторії охорони родючості Ростислав Яцентюк. У рамках проекту передбачено проведення вапнування ґрунтів на демонстраційних полігонах шламом, який надаватиме Рівненська АЕС. А це по 628 га землі у кожному районі. Спеціалізованими науково дослідними установами вже проведено агрохімічне обстеження ґрунтів обох районів. Хімічна меліорація кислих ґрунтів проводитиметься сільськогосподарською технікою, яка буде закуплена за кошти ЄС.

На даний час вапняний шлам РАЕС, за ціною продажу однієї тонни в межах 6 грн. з врахуванням ПДВ, активно використовують у сільському господарстві Костопільського, Сарненського та Березнівського районів Рівненщини, ТзОВ «Хайберрі» Маневицького району Волині. Експерт Єврокомісії Бернар Вендель, агроном із 40-річним стажем, впевнений, що втілення екологічного проекту, активну участь у якому бере РАЕС, є благородною справою в ім’я здоров’я нащадків та процвітання рідного краю.

Стосовно питань придбання вапняків можна звертатися за адресою: Рівненська обл., м. Вараш, ВП «Складське господарство», ДП НАЕК «Енергоатом» та за тел. (03636) 61-051.

СТАНОМ НА
--.--.---- --:--:--
Енергоблок № 1 МВт
Енергоблок № 2 МВт
Енергоблок № 3 МВт
Енергоблок № 4 МВт
Сумарне навантаження МВт
Пром. майданчик мкЗв/г
м. Вараш мкЗв/г
Температура повітря °С
Вітер
Швидкість вітру м/с
Вологість %
Атмосферний тиск мм рт.ст
Тип погоди

Помітили помилку в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter